З досвіду роботи

  З досвіду роботи над проблемою: «Інтерактивні технології навчання як засіб розвитку творчої особистості учнів»    

Зернини досвіду (презентація)

презентація

  На сучасному етапі розвитку освіти та суспільних відносин зростають вимоги до особистості як суб'єкта всіх соціальних процесів, виникає необхідність врахування фактору психологічної готовності молодої людини до здійснення тих чи інших дій у сучасних умовах, забезпечення шкільної молоді ефективним інструментарієм самореалізації та самовираження для досягнення життєвого успіху. Тому використання  інтерактивних  технологій – вимога часу.

  Вважаю, що основна місія вчителя-словесника – робити людину кращою, що  сьогодні його завдання – виховати особистість, здатну мислити, аналізувати, робити певні самостійні висновки, а, передусім, сформувати його активну громадянську позицію. З особистого досвіду роботи переконана, що інтерактивні методи навчання є ефективними методами, що допомагають активізувати пізнавальну діяльність учнів, дозволяють сформувати в них ті особистісні риси, уміння й навички, які сприятимуть їх активній життєтворчості. Ключові принципи  мого досвіду: учень рівний зі мною; учень-творець;  я і мої учні – щасливі люди, бо прагнемо ними бути і такими почуваємось; кожну із 45-ти хвилин уроку максимально маю використати для інформації, закріплення, творчості, засвоєння.

 Проблема інтерактивного навчання розробляється провідними сучасними методистами, психологами, учителями-практиками, серед яких: І.Бех, Г.Сиротен-ко, О.Тебешевська, О.Фенчук, О.Гоманенко, Л.Златів, В.Купцова, М.Кравець, Н.Кулейська, В.Петренко, В.Паращич. Перевагу віддаю інтерактивним технологіям, які в сучасній дидактиці розробляються та пропагуються О.І.Пометун, Л.В.Пироженко, О.М.Пехотою. Інтерактивне навчання не є повністю новим для української школи, бо було поширеним в її практиці та взагалі в педагогіці ще в 20-х роках XX ст. Елементи інтерактивних технологій використовували В.О.Сухомлинський, Ш.Амонашвілі, В.Шаталов, Є.Ільїна, С.Лисенкова.

   Інтерактивні методи навчання дають змогу докорінно змінювати існуючі стереотипи організації, змісту навчального процесу, розвивають творчі здібності як учня, так і педагога. «Важливо, щоб із самого початку навчання, – вважають Т.Б. Немайнова і О.О.Покатилова, – учень став не лише свідком, а й учасником живого дійства, …щоб він був здатний до експромту, імпровізації».

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної,  активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, учні розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють.   Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу. Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.

 Практикую проведення інтерактивних уроків за структурою: мотивація; оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів; надання необхідної інформації; інтерактивна вправа (найчастіше – «акваріум», «ажурна пилка», змінні трійки); рефлексія – підбиття підсумків.

  Також використовую інтерактивні технології на традиційних уроках. Наведу приклади деяких з них, що застосовую у своїй роботі:

- інтерактивні технології кооперативного навчання (організація навчання у малих групах – дуже часто це «літературознавці», «біографи», «читці», «літературні критики», «експерти», робота в парах, змінні трійки, карусель, акваріум, один-два-три-чотири-всі разом;

- інтерактивні технології колективно-групового навчання – технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу («мікрофон», «незакінчене речення», «мозковий штурм», «навчаючи  вчуся»;    

 - технології опрацювання дискусійних питань (метод Прес, займи позицію, зміни позицію, дискусія);

- технології ситуативного моделювання (рольова гра, драматизація, громадські слухання).

    Інтерактивні методи вводжу поступово, варто починати з найдоступніших і найзрозуміліших для дітей – «мікрофон», робота в парах,  малих групах, «мозковий штурм». Проводжу «організаційне заняття», тобто створюю разом з учнями «правила роботи в класі» при використанні тієї чи іншої інтерактивної технології. І ні в якому разі не застосовую їх калейдоскоп – на уроці одну чи дві технології і не більше.                                                                                                    

   Для того, щоб учні вчилися із захопленням, кожен урок, як цікавий спектакль, повинен мати гарний вступ, який розкриває учням цінність матеріалу, що вивчається, відкриє їм нові знання про життя або таємниці буття природи, людини, суспільства. Важливою є позитивна установка на урок, мотивація діяльності учнів. Це можна зробити кількома реченнями, від яких у кожного потеплішає на душі, або створити проблемну ситуацію, заінтригувати учнів так, що їм захочеться знайти під час роботи відповіді на запитання вчителя.

Для того, щоб учні вчилися з цікавістю, навчаючи один одного, на багатьох своїх уроках я використовую групову форму роботи. За словами А.Маслоу, «в людині переважають дві потреби − потреба в постійному рості та потреба в безпеці, причому переважає друга».

Об’єднуючи учнів у групи змінного складу, я забезпечую їм почуття власної безпеки, адже не учень особисто відповідає за результати роботи, а вся група.  Тому сильні учні ще краще розкривають свої можливості щодо розв’язування різнорівневих завдань, організаторські здібності. Поряд з цим, слабкі учні вже не пригнічені «комплексом неуспішності», вони відчувають підтримку одно-думців, вільніше і впевненіше почуваються, включаються  в роботу своєї групи.

   Учні всієї групи об’єднані спільною метою і знають, що успіх роботи залежить від праці кожного − тільки тоді можна досягти особистої мети, коли товариші по групі також досягнуть успіху. Робота в  групах дає змогу учням набути навичок, необхідних для спілкування та співпраці. Вона стимулює роботу в команді. Ідеї, вироблені в групі, допомагають учасникам бути корисними одне одному. Висловлювання думок допомагає їм відчути особисті можливості та зміцнити їх.

 Організація  групової діяльності розпочинається із комплектації груп. Враховуючи рівні пізнавальної активності – відтворюючий, інтерпретуючий, творчий відповідно до здібностей учнів, − їх можна об'єднати в три типологічні групи:   А (Здібні творчі учні), В (Учні мають достатній рівень знань), С (Учні з середніми і низькими навчальними можливостями).  

   На основі розглянутих типологічних груп створюю навчальні гомогенні групи, до складу яких входять учні лише з однієї типологічної групи, і групи гетерогенні, до яких входять учні з різних типологічних груп. Ці групи є динамічними.

Для активізації сприймання навчального матеріалу використовую нестан-дартні форми уроку: урок-вікторина «Поле чудес в країні казок», урок-мандрівка «Плавання материками і континентами «Лексикології», урок-казка «Казка про Пісню і Чарівну Волянку», «Поясни, бабусю, орфограму», урок-козацька забава (за оповіданням А.Кащенка «Над Кодацьким порогом»), урок-диспут, урок-телепередача «Наш театр», урок-літературознавче дослідження (за творчістю 
В. Самійленка), урок-судове засідання(«Суд над суржиком»), урок-КВК чи змагання (здебільшого це підсумкові уроки), брейн-ринг, урок-практикум.

    З метою розвитку творчого мислення учнів широко використовую проблемне навчання. Наприклад, пропоную проблемні завдання «Хотять чи хочуть, бачать чи бачуть?» (6 кл.); «Яких дієприкметників у мові більше – активних чи пасивних ?»   (7 кл.); скласти речення із словом «край», у яких би воно виступало головним членом речення, двома другорядними, не було членом речення; «У чому ви бачите трагедію героїні твору Шевченка Катерини? Хто винен у її смерті ?»; «Чи була еміграція порятунком для бідних галичан? (за новелою В.Стефаника «Камінний хрест»; «Чи можна виправдати Чіпку?» (Характерис-тика головного персонажа роману П.Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»); «Смішний чи страшний Пузир за повістю І.Карпенка-Карого «Хазяїн»?; «Є боротьба за долю України. Все інше – то велике мискоборство». Л.Костенко (Аналіз змісту народної думи «Хмельницький і Барабаш»).

   Для розвитку творчого мислення школярів упроваджую  різні види самостійної роботи літературознавчого характеру: реферати, рецензії, роботу над проектами (особливо в старших класах).  

  З особистого досвіду роботи твердо переконана, що результативна робота вчителя неможлива без диференціації навчання, яка у свою чергу не може здійснюватися без належної дидактичної бази. Тому з  перших днів роботи в новозбудованій школі всі зусилля спрямувала на створення бази науково-методичного забезпечення уроків української  мови та літератури. Протягом  16-ти років роботи в школі виготовила різнорівневий роздатковий матеріал з мови та літератури для 5-11 класів, розробила групові та тестові завдання з окремих тем, створені мною опорні конспекти при вивченні частин мови у 6-му та 7-му класах зараз широко використовуються й учнями старших класів при морфологічному розборі слів, при повторенні вивчених орфограм чи пунктограм.

  Навчальна література представлена збірниками диктантів, тестовими завданнями з української мови та літератури для 5-11класів, збірниками текстів і завдань для аудіювання та читання мовчки, підручниками та посібниками з рідної мови, словниками. Розробила завдання тематичних атестацій з української мови та літератури для 5-11 класів.

    Ефективним способом формування й розвитку творчої навчальної діяльності є проектна діяльність учнів та інші форми й методи позакласної роботи. Розвитку інтересу до рідної мови та літератури підпорядковуються Шевченківські свята, Дні рідної мови, уроки українознавства, просвітницькі години, конкурси на кращого читця, на кращий учнівський твір, ілюстрацію до літературного твору та інші форми позакласної роботи, які систематично проходять у школі під  керівництвом вчителів-словесників і дозволяють достукатись до дитячого розуму й серця,  навчати учнів шукати й знаходити істину, самостійно здобувати знання.                             

   Як показує досвід, інтерактивні технології потребують великої підготовки з боку вчителя та учня. На мою думку, це не універсальний засіб викладання. Однак саме така методика у поєднанні з груповою роботою на уроках мови та літератури допомагає створити позитивну емоційну атмосферу, де кожен учень може розвинути свої здібності.

    Інтерактивні методи в моїй роботі – не самоціль, а ефективний засіб переко-нати учня в тому, що його знання, розумовий, духовний та культурний розвиток у його власних зусиллях, допомогти дитині виробити у собі впевненість у власній вартості. Передусім усю роботу спрямовую на розвиток в учнів національної самосвідомості, виховання активної громадської позиції, ставлення до літератури як засобу свого особистого культурного збагачення і збагачення та розвитку української культури.

 Таким чином, використання інтерактивних технологій дає можливість забезпечувати високу активізацію учнів на уроках, значно покращити їх  якість знань, умінь і навичок, підвищити рівень пізнавальних інтересів  та самостій-ності учнів, створити у класі небуденну атмосферу, заохочувати до самоосвіти, дієво переконувати в необхідності духовного самовдосконалення, саморе-алізації, самоутвердження, забезпечувати високий рівень розвитку індивіду-альних здібностей  і обдарованості учнів. Твердо переконана, що від творчості вчителя в прямо пропорційній залежності перебуває творчість учня. Моїми досягненнями є ІІ місце у районному конкурсі «Учитель року – 2015». Брала участь  у районному етапі конкурсу «Славетні імена України–2013. Є.Петруше-вич» (дослідницька робота про життя і діяльність «Штрихи до політичного портрета президента і диктатора ЗУНР»);  у районному етапі конкурсу «Славет-ні імена України–2014. Б.-І. Антонич» (методична розробка уроку в 11 класі         «Б.-І.Антонич – «закоханий в житті поганин»), була членом журі обласного конкурсу з української мови імені П.Яцика (2016 р.) , а також координатором проведення українознавчої гри «Соняшник» впродовж останніх чотирьох років. Перемоги і здобутки моїх учнів: переможці шкільного етапу й активні учасники щорічного районного конкурсу учнівської літературної творчості «Об’єд-наймося ж, брати мої…»; II місце у районній предметній олімпіаді з української мови та літератури (учениця 7 кл. Майко М., 2014 р.), ІІІ місце у районному конкурсі знавців рідної мови ім. П.Яцика (учениця 6 кл. Майко М., 2013 р.,);  III місце у районному конкурсі з рідної мови ім. П.Яцика (учениця 8 кл. Батіг Г., 2015 р.),  призери  районних  конкурсів  літературної творчості «І слово, і пісня, матусю, тобі», «Розкрилля душі» (учениця 6 кл. Сагайдак К., 2013 р.), у конкурсі «І слово, і пісня матусю, тобі» І місце зайняла учениця 7 кл.  Батіг Г., 2015 р.; молодих прозаїків імені Катрі Гриневичевої  (учениця 7 кл. Настуней Р., 2012 р.); учасники районного конкурсу «Народе мій, до тебе я ще верну» (до 75-річчя від дня народження В.Стуса)(учениця  7 класу Настуней Р., 2013р.).; у районному конкурсі «Промінчики для душі» посіла II місце учениця 8 кл. Батіг Г., 2016р., у номінації «Художнє читання вірша» в конкурсі «Сурми звитяги» III місце Сагайдак К. учениця 9 кл. (2016р.). Також  мої учні брали активну участь у районних конкурсах «Дерево життя», учень 9 класу  Михашула О. отримав І місце у конкурсі «Таланти твої, Україно», був дипломантом обласного етапу конкурсу. Ці заслуги я в першу чергу адресую учням, а не собі, а віддачі шукаю у повазі, щирому ставленні, творчій співпраці та взаєморозумінні.  А винагородою за розуміння і підтримку стане любов і повага, теплі посмішки і незабутні щирі зустрічі з випускниками. Якщо ти відчуваєш усе це, якщо ти не байдужий до цього, ти відбувся як учитель.       

   Я оптимістично дивлюсь на все і розумію, що у житті є різні ситуації, але треба вміти знайти позитивне і завжди йти по житті з піднятими очима й роз-правленими плечима, чого навчаю своїх вихованців і радію з того, що мої учні–  особистості, які вміють визначати життєву мету і впевнено крокувати до неї.