Блог учителя української мови та літератури Батіг Уляни Петрівни

Крути – біль і гордість мого народу    Бій під Крутами відлунав сто років тому, а подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність. Для багатьох – це оптимістична трагедія. А головне – народження нового українця, пробудження зі сну національної свідомості народу. Адже тут, в засніженому полі, на залізничній станції Крути під однойменним селищем, що за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 29 січня 1918 року лунало «Ще не вмерла Україна…». І для тих бійців кожне слово мало важливе значення…    У День пам’яті героїв Крут сухими словами історичних документів, полум’яними рядками поетів, зворушливою музикою пісні ми з учнями. розповідали  про цвіт нашої нації, про подвиг юнаків, майже дітей, які пішли в безсмертя прямо зі студентської аудиторії чи шкільного класу.   «На Аскольдовій могилі поховали їх…» – під такою назвою проведено з учнями 5 класу урок пам’яті,  присвячений

В єдності – сила народу   День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря українця як велике свято – День Соборності України. Історичним підґрунтям цієї дати стало проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки і було проявом віковічного прагнення українців до своєї незалежності.    З метою відзначення Дня Соборності України в школі було проведено ряд заходів інформаційного, просвітницького та виховного характеру: уроки пам’яті, виховні години, тематичні конференції, круглі столи, присвячені історії національно-визвольної боротьби початку ХХ століття в Україні. Організовано тематичну виставки у шкільній бібліотеці, випуск шкільної газети «Україна – разом і назавжди».    З учнями 5 класу проведено годину спілкування «Возз’ єднались в ті далекії роки наші предки навіки », гаслом якої стали слова: «Ми, діти України, за руки візьмемось. З’єднавшись назавжди, один одному всміхнемось». П ’ ятикласники та класний керів